Потиск рук може сказати про людину більше, ніж він би хотів. Як показали останні дослідження, сильний потиск рук говорить про генетичну природу людини, зокрема, про схильність до агресивної поведінки і про особливості сексуальної поведінки людини.
На думку експертів, вивчення характеру рукостискань може стати надзвичайно важливим для криміналістики, оскільки допоможе розібратися в психології навіть дрібних хуліганів.
Як вважають психологи та генетики, сила, з якою людина знизує руку своєму візаві, є успадкованою ознакою. Приблизно 65% цієї характеристики генетично детерміновані, ще 35% залежить від виховання, занять спортом та харчування. В рамках попередніх досліджень вчені вже віднесли характер рукостискання до таких характеристик людського організму, як щільність кісткової тканини та схильність до довголіття.
«Це універсальний захід, що дозволяє обчислити здорову і повну життєву силу людини», — зауважив еволюційний біолог з Університету штату Нью-Йорк в Олбані Гордон Геллапа, робота групи якого опублікована в останньому номері Evolution and Human Behavior.
Для того, щоб з'ясувати, чи відбиває сила рукостискання соціальні та сексуальні характеристики людини, Геллапа та його колеги відібрали 143 добровольці з числа студентів університету. Потім психологи заміряли силу рукостискання кожного студента та анатомічні особливості, які, як вважається, пов'язані з привабливістю: співвідношення розмаху плечей та ширини стегон для чоловіків та співвідношення талії та ширини стегон для жінок.
Потім кожен із учасників надав вченим опис власного сексуального життя, у якому необхідно було включити інформацію про вік, у якому людина втратила цноту, а також дані про кількість партнерів. Крім того, кожен студент мав максимально коректно описати власну девіантну поведінку у середніх та старших класах школи.
При аналізі відповідей у дівчат не виявилося жодної кореляції між силою рукостискань та особливостями сексуальної чи соціальної поведінки, проте у юнаків спостерігався стійкий взаємозв'язок між усіма характеристиками. Молоді люди, які потискали руку сильніше за інших, як виявилося, раніше за інших вступали в сексуальні відносини, мали більше сексуальних партнерів і в старших класах демонстрували відкриту девіантну поведінку.
За словами Геллапа, сила рукостискання є прямим показником гарної спадковості людини, а оскільки ця дія пов'язана з розвитком мускулатури в цілому, то саме рукостискання може багато розповісти про здоров'я людини.
Втім, багато експертів уже назвали висновки американських психологів невиправданими. Так, еволюційний психолог Джон Маннінг із британського Університету Центрального Ланкашира зазначив в інтерв'ю Science, що його американські колеги не врахували етнічного різноманіття людей. На думку Маннінга, расові та етнічні відмінності можуть впливати на силу рукостискання, оскільки мускулатура у представників різних народів і тим більше рас розвинена часто по-різному.
Інший експерт, еволюційний біолог Білл фон Хіппел з австралійського Університету Квінсленда, зазначив, що найбільш цікавим виявився, на його думку, зв'язок сили рукостискання із задиристістю у підлітковому віці. За словами Хіппела, така поведінка часто продиктована невпевненістю в собі та заниженим почуттям власної гідності. Таким чином, сильне рукостискання стає для таких людей своєрідним хитрощом, методом, за допомогою якого слабші чоловічі особини намагаються боротися за статус з сильнішими чоловіками, які мають більше переваг у суспільстві.
