Літо – чудова пора: дерева цвітуть, погода відмінна, тепло, метелики всякі повилазили… Стоп! У когось попереду літо, а у когось – сесія чи випускні іспити.
Кожен іспит є випробуванням для нервової системи студента. Більшою чи меншою мірою нервують практично все, а вже більше чи менше – залежить від того, що ви від цього іспиту очікуєте – трійку чи п'ятірку, йдете ви на червоний диплом чи «аби здати», від особливостей нервової системи студента, від конкретного викладача, від знання предмета та багатьох інших чинників. Що вже говорити про держіспит, на якому навіть найпідготовленіший студент починає нервувати?! Кому хочеться втрачати цілий рік у разі невдачі?
Скільки разів твердили світові… Але історія повторюється, тому ризикну повторитися і я. Відкладіть підручники напередодні іспиту. Загалом повторювати краще за 2-3 дні до іспиту, тому що тоді з'являється додатковий шанс, що спрацює ефект ремінісценції і ви все згадаєте.
Прогуляйтеся та займіться зовсім сторонніми справами. Відпочиньте. Тільки ось спортом займатись не рекомендую – можуть виникнути проблеми зі сном, а виспатися треба дуже добре.
Ще напередодні іспиту краще підготувати всі речі, які ви збираєтеся вдягнути чи взяти із собою. Навіщо вам зайвий клопіт у день іспиту?
Внутрішню підготовку до такої події краще почати заздалегідь, тому що на усвідомлення та прийняття чогось може піти якийсь час.
Отже, давайте брати ту ситуацію, коли ви готувалися, готувалися досить старанно, але нерви пошалюють, здається, що ви нічого не знаєте, а викладач серйозно налаштований на те, щоб вас завалити.
Для початку варто усвідомити, що якщо ви готувалися, то нічого не знати просто не можете. Адже все, що ми коли-небудь виділили чи чули, відображається у нашій пам'яті.
Потім зрозумійте, що викладач зовсім не зацікавлений у тому, щоб ви не склали іспит. Навпаки, як правило, викладачі намагаються «витягнути» студента, особливо якщо цей студент 5 років крутився перед їхнім носом у стінах рідного інституту. Заочникам, звісно, у цьому плані дещо складніше.
Ну, а тепер займемося безпосередньо нервами.
Нервовість заразлива, тому краще ізолюватися від тих, хто боїться майбутнього іспиту. Відійдіть убік і не піддавайтеся спільній паніці.
Взагалі, якщо ви розглядаєте подію як вирішальне все ваше подальше життя, то це, природно, викличе у вас найжорстокіші напруження. Тут можна скористатися порадою Дейла Карнегі: уявіть собі найгірший варіант розвитку подій, уявіть собі його у всіх подробицях, внутрішньо примиріться з ним, а потім почніть діяти так, щоб цього уникнути. Адже все не так вже й страшно?
І ось ви дісталися до іспиту. Ви в аудиторії, нерви зашкалюють, і в голові не залишається жодної здорової думки. Все пояснюється досить просто. Відомий вчений Дольф Зіллманн, досліджуючи взаємозв'язок збудження та проявів агресії, вивів таку формулу: при зростанні збудження, незалежно від того, чим воно спричинене, здатність до розумової діяльності зменшується. Ці дані можна застосовувати до більшості людей, але є й люди іншого типу.
Якщо перші при зростанні збудження можуть виявитися повністю нездатними до будь-якої розумової діяльності, то другі, навпаки, саме в моменти зростання збудження здатні мобілізуватися і згадати, придумати і виразно розповісти все, що хоч колись бачили і чули. Це два крайні полюси, проте всі люди схиляються до одного з них. Тихо позаздримо щасливчикам і виведемо для тих, хто не відноситься до типу типу, що «мобілізується», основне завдання, яке полягає в тому, щоб знизити збудження і напругу.
Безпосередньо на іспиті є такі основні способи зняття напруги:
1. Спробуйте почергово розслабити усі м'язи.
2. Зробіть масаж кистей рук.
3. Помасажуйте мочки вух.
Зазвичай цього виявляється достатньо, щоб заспокоїтись. Далі усвідомте те, що викладачі милі люди, що ви все знаєте, і вже в спокійному стані, будьте впевнені, ви згадаєте та розкажете все. Всі ці операції займуть у вас набагато менше часу, не більше 3-5 хвилин, ніж, якщо ви намагатиметеся зобразити щось у стані нервової напруги та збудження.
Бажаю вам удачі на іспитах, і пам'ятайте, краще все ж таки до них готуватися!