У 1991 році німецька освітянка Сібілла Рідміллер придбала безлюдний острів Чумбе поблизу Занзібару, вклавши у його захист усі власні заощадження. За три роки острів отримав статус заповідної зони, ставши центром екотуризму та екологічної освіти.
Сібілла Рідміллер вперше побачила острів Чумбе 21 квітня 1991 року. Він був оточений майже недоторканим кораловим рифом, екосистема якого значною мірою збереглася завдяки обмеженому доступу та колишньому військовому використанню території. На той час рифи поблизу Танзанії страждали від вибухового рибальства, що руйнувало морські екосистеми.
На острові збереглися кораловий риф, зарості морської трави, мангрова печера, скам’янілий кораловий ліс, історичний маяк та покинуті споруди.
Як острів перетворили на заповідник
Рідміллер розробила модель, за якою екологічний туризм фінансує охорону природи та освітні програми. З 1991 по 1994 рік організація Chumbe Island Coral Park вела переговори з урядом Занзібару щодо надання території офіційного статусу.
24 грудня 1994 року кораловий риф Чумбе було офіційно оголошено зоною “забороненого вилову”, що означало заборону рибальства та будь-якої експлуатації природних ресурсів. Управління заповідником доручили Chumbe Island Coral Park.
Заповідна зона охоплює приблизно 30 гектарів коралового рифу та пов’язаних з ним морських середовищ. На самому острові також створили лісовий заповідник.
Чумбе став першим морським парком Танзанії, керованим на приватній основі, і одним із перших прикладів подібної заповідної території.
Колишніх рибалок перетворили на охоронців рифу
Ключовим рішенням проєкту стало залучення місцевих жителів. Колишніх рибалок навчали та наймали на роботу доглядачами заповідника. Їхні знання про місцеві води та рибальські традиції допомогли ефективніше контролювати дотримання правил, а самим колишнім рибалкам це надало альтернативне джерело доходу.
Пізніше на острові з’явилися освітній центр та невеликий екологічний готель. Його будівлі зводили з мінімальним впливом на довкілля, використовуючи сонячну енергію, системи збору дощової води, компостні туалети та екологічні методи очищення стічних вод.
Екотуризм на Чумбе розпочався у 1998 році. Доходи від відвідувачів спрямовують на управління заповідником та екологічну освіту, а не на особисте збагачення.
Туристів і школярів навчають берегти природу
Важливою складовою проєкту стала екологічна освіта. Учні місцевих шкіл приїжджають на острів для вивчення коралових рифів, морських трав, лісів та морських мешканців. Програма також охоплює вчителів, аби вони могли продовжити екологічні уроки після повернення дітей на материк.
Таким чином, Чумбе перетворився на комплексну природоохоронну модель, де одночасно захищають морське та наземне середовище, навчають місцеві громади й відвідувачів, а екотуризм слугує фінансуванням подальшої діяльності.