Вісім з одинадцяти відкритих ЛГБТІК+ спортсменів стали призерами Ігор Співдружності 2026 року в Глазго, Шотландія. Разом вони здобули сім медалей: три золоті, три срібні та одну бронзову.
Спортсмени представляли шість країн. П’ять з семи нагород вибороли в командних дисциплінах, тому двоє атлетів розділили одну золоту медаль.
Золоті медалі здобули австралійки Емі Етвелл і Марена Віттл у баскетболі 3×3, валлійська велоперегонниця Лоурі Томас у командному спринті та англійка Люсі Робінсон у баскетболі 3×3 на кріслах колісних.
Срібні нагороди отримали шотландська баскетболістка Робін Лав, англійська важкоатлетка Мадіас Додо Нзессо Нгаке та боксерка з Північної Ірландії Мікаела Волш. Бронзу виборола легкоатлетка з Тринідаду й Тобаго Мішель-Лі Ає в жіночій естафеті 4×100 метрів.
Умовна збірна
Якщо об’єднати всіх спортсменів, які відкрито заявили про свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, в умовну збірну, вона посіла б 14-те місце в медальному заліку серед 75 команд.
Попри меншу кількість учасників, ніж на попередніх Іграх, умовна збірна повторила результат Бірмінгема-2022. Тоді до неї входили 46 спортсменів, з яких 16 стали призерами.
Автори також звернули увагу на ситуацію з правами людини: у 29 країнах Співдружності закон досі криміналізує одностатеві стосунки. Попри це, умовна збірна випередила в медальному заліку 25 таких держав.
Під час Ігор у центрі Глазго працювала інсталяція «29 to Go», організована Pride House Glasgow. Вона привертала увагу до держав, де ЛГБТІК+ людей досі переслідують через одностатеві стосунки.