Австралійські фермери знайшли новий, несподіваний спосіб покращити родючість ґрунту – вони почали використовувати подрібнене скло як добриво. Перероблені скляні пляшки подрібнюють до стану порошку або дрібних гранул і вносять на поля та пасовища. Цей метод, як зазначає видання Agroinform, може підвищити доступність поживних речовин для рослин і зменшити залежність від традиційних добрив.
У Брісбені вже налагоджено промислове виробництво такого скляного добрива. На підприємстві, вартість якого становить близько 4 мільйонів австралійських доларів, щотижня виготовляють приблизно 20 тонн продукції. Сировиною слугує скло, зібране в рамках австралійської системи повернення тари Containers for Change.
Скляні пляшки подрібнюють у барабанах із керамічним покриттям за допомогою керамічних кульок. Залежно від призначення, отримують матеріал, схожий на тальк, або дрібні гранули. Фермери можуть змішувати його з водою та обприскувати рослини, або розсипати сухі гранули безпосередньо на землю.
Ключовим компонентом такого матеріалу є кремній. За словами австралійського агронома Девіда Арчера, кремній може підсилювати природні захисні механізми рослин проти шкідників, хвороб та посухи. Також він здатен впливати на доступність фосфору в ґрунті.
“Арчер пояснює, що кремній зв’язує залізо, завдяки чому фосфат може вивільнятися і ставати доступнішим для коренів рослин”, — йдеться в публікації.
Цю технологію випробовують у різних галузях сільського господарства, зокрема у вирощуванні зернових, винограду, яблук, цукрової тростини, а також у тваринництві (утримання молочної та м’ясної худоби).
Агроном Пітер Норвуд зазначає, що перші результати свідчать про потенційне підвищення ефективності виробництва на 25–30%. Покращене забезпечення поживними речовинами, на його думку, дозволить господарствам скоротити використання традиційних мінеральних добрив.
Фермер Тоні Донован, який має близько 14 тисяч гектарів землі в районі Воррнамбулла, вже обробив приблизно третину своїх угідь матеріалом із високим вмістом кремнію. За його спостереженнями, взимку середньодобовий приріст маси великої рогатої худоби зріс із 0,7–0,8 кг до 1,4–2 кг, а трава почала рости краще.
Водночас наголошується, що наразі йдеться переважно про результати практичних спостережень окремих агрономів і фермерів. Незалежних, масштабних досліджень, які б підтверджували заявлені ефекти в різних умовах, поки бракує.
Такі дослідження мають показати, чи зберігатиметься ефект від меленого скла на різних типах ґрунтів, у різних кліматичних умовах та за різних способів ведення господарства. До отримання таких доказів технологію розглядають радше як перспективний напрям повторного використання відходів, ніж як повноцінну заміну традиційним добривам.
Інші аграрні цікавинки
Як писав УНІАН, мірабель — це невелика жовта слива, яка була популярною у 80–90-х роках і нині знову повертається в українські сади. Вона невибаглива у вирощуванні, стійка до хвороб і весняних заморозків, дає високі врожаї без особливого догляду.
Найвідоміший сорт — “Нансі”, плоди якого мають солодку м’якоть, зручну для варення, а перший урожай дерево приносить через 2–3 роки після посадки.
- Фермери поставили 200 вітряків серед кукурудзи: вчені помітили дивний ефект
- “До цього доведеться звикнути”: овочі та фрукти стануть меншими, негарнішими та дорожчими
- Чоловік переїхав з Києва у село і вирощує там лохину