За холодною реакцією можуть стояти болісні порівняння, низька самооцінка або відчуття, що власні досягнення ніколи не отримували достатньо уваги.
Коли людина дізнається про успіх друга, колеги чи близької людини, природною реакцією здається щира радість. Проте іноді замість привітань можна почути лише коротке “клас” або взагалі нічого. Психологи припускають, що така реакція не завжди пов’язана із заздрістю.
За нею можуть стояти власні невдачі, болісні порівняння з іншими або відчуття, що власні досягнення ніколи не отримували достатньої уваги.
Водночас фахівці наголошують: за однією реакцією неможливо визначити мотиви людини чи зробити висновки про її дитинство або психічний стан. Одна й та сама поведінка може мати різні причини.
Як люди реагують на хороші новини
Психологиня Шеллі Гейбл та її колеги досліджували, як реакція оточення впливає на людину, яка ділиться позитивною подією. Результати чотирьох досліджень показали, що саме розповідь про хорошу новину та реакція співрозмовника можуть помітно впливати на щоденне самопочуття.
Найбільше користі приносить активна й зацікавлена реакція – коли людина щиро радіє, ставить запитання та хоче дізнатися подробиці.
Натомість реакція може бути стриманою, негативною або байдужою. Наприклад, співрозмовник може швидко змінити тему, знецінити досягнення або відповісти настільки сухо, що стає зрозуміло: новина його не порадувала.
Чому чужий успіх іноді болить
Особливо складною може бути ситуація, коли успіх іншої людини стосується сфери, яка важлива для нас самих.
Це пояснює модель підтримки самооцінки, розроблена психологом Абрахамом Тессером. Якщо близька людина досягає значного успіху в галузі, яка є частиною нашої власної ідентичності, її перемога може мимоволі викликати порівняння.
Наприклад, друг отримує бажане підвищення, про яке ми самі давно мріяли. У такій ситуації його успіх може одночасно бути хорошою новиною для нього та нагадуванням про власні нереалізовані плани.
При цьому в іншій сфері реакція може бути зовсім іншою. Людина здатна щиро радіти перемозі друга, якщо вона не сприймає цю сферу як важливу для власної самооцінки.
Іноді справа може бути у відчутті власної непомітності
Психолог Гордон Флетт із Йоркського університету в Торонто досліджує явище, яке називають антиважливістю – відчуття власної невидимості, незначущості або переконання, що інші недостатньо помічають людину.
Дослідження пов’язують сильніше відчуття антиважливості із самотністю. Інші роботи також вказують на зв’язок цього переживання із жорстким ставленням до себе та проблемами у близьких стосунках.
Це може пояснювати, чому чужа радісна новина іноді викликає не захоплення, а внутрішній дискомфорт. Успіх іншого може нагадати людині про моменти, коли її власні досягнення залишалися непоміченими.
Однак це лише одна з можливих інтерпретацій. Наукові дослідження не дають підстав автоматично стверджувати, що людина, яка не вміє радіти за інших, обов’язково пережила певний досвід у дитинстві.
Чи завжди це заздрість
Психологи також розділяють різні форми заздрості. Дослідник Нільс ван де Вен та його колеги розрізняли доброякісну та зловмисну заздрість. Перша може мотивувати людину працювати над собою та намагатися скоротити розрив із тим, хто досяг більшого. Друга пов’язана з бажанням, щоб успіх іншого зник.
Тому мовчазна реакція на чужу перемогу сама по собі ще не означає, що людина бажає іншому невдачі. Вона може просто болісно сприймати порівняння із власним становищем.
Чи можна навчитися радіти за інших
Існує навіть термін “фройденфройде” – задоволення від чужої радості. Дослідники вивчають його як своєрідну протилежність злорадству.
В одній із програм учасникам пропонували активно розпитувати інших людей про їхні хороші новини, навіть якщо спочатку ентузіазм не виникав природно. Інша вправа передбачала розповідати про власні успіхи, одночасно віддаючи належне людям, які допомогли їх досягти.
У невеликому двотижневому дослідженні за участю студентів із депресивними симптомами такі вправи були пов’язані з покращенням настрою та стосунків. Водночас вибірка була невеликою, а період спостереження коротким, тому ці результати радше свідчать про перспективність підходу, ніж доводять його ефективність для всіх.
Зрештою, суха реакція на чужий успіх не обов’язково означає байдужість чи злість. Іноді вона може бути відображенням власної невпевненості, болісного порівняння або відчуття, що твої досягнення залишаються непоміченими.