“`html
Присутність чоловіка на пологах: норма чи табу?
На сьогоднішній день вибір лікаря та присутність чоловіка на пологах є звичною справою, тоді як ще кілька десятиліть тому це вважалося незвичною практикою. Однак за ідеальними світлинами перших обіймів в Instagram часто приховуються години виснажливого очікування, страху та справжньої перевірки стосунків на міцність.
Ми зібрали відверті коментарі чоловіків, які ризикнули переступити поріг пологового залу. Без прикрас, цензури та зайвого пафосу — лише чесні роздуми про те, як змінюється світогляд, коли ти стаєш не просто свідком народження дитини, а справжньою опорою для своєї дружини в найважчий момент її життя.
Чоловіки, які були присутні на пологах і брали активну участь, а не просто чекали за дверима. Які ваші враження саме від процесу пологів, якщо відкинути емоції від появи дитини? Чи змінив цей досвід ваше ставлення до жінок, батьківства або самої ідеї пологів?
-
Показала ваш пост своєму чоловікові, який був там двічі, дванадцять років тому. Цитую: “Почав любити тебе ще більше, бо це дуже важко”, — пише Kriz.slova.
-
Був двічі присутній на пологах, таке враження, що треті вже б і сам міг прийняти. Радий, що був і міг допомагати, підтримувати, заспокоювати (була трохи нервова ситуація при других пологах) і взагалі відчувати себе дотичним. До дружини з’являється додаткове почуття ніжності та вдячності, коли бачиш, як вона це все проходить, щоб ваша сім’я могла мати дітей і радіти їм. Раджу і рекомендую, розповідає Andriy Sheketa.
-
Підтримував свою дружину і морально, і фізично. Приносив воду, допомагав сходити в туалет тощо. Я вважаю, що кожен чоловік у нормальній родині повинен допомагати дружині. Жодних змін у стосунках чи ставленні після партнерських пологів не сталося. Навпаки, я її кожного дня люблю сильніше і сильніше, — коментує mura.prosto.
-
Був на партнерських пологах у той самий момент, коли прилетіло в Охматдит. Дружина народжувала під звуки вибухів. Після цього досвіду зрозумів, що жінки сильніші, ніж ми це уявляємо. Повага, вдячність, гордість і впевненість, що зможемо пройти через будь-що, — пише alexpoltorak.
-
Скажу як терапевт, який має реальний досвід у прийнятті на цей світ своїх дітей: пологи бувають різної складності. Не раджу всім проходити цей процес. Психіка може не витримати. А вслід за цим і фізика почне руйнуватися. Але я не відмовляю нікого. Ті, хто бажають, хоча б пройдіть спеціальні курси для батьків і не романтизуйте цей процес, бо він досить складний і ділить життя на «до» і «після». У когось він може «прописатися» як позитивний досвід, а в когось — як негативний, — радить andrewcheberko.
-
Був, жінкам за це все пам’ятники прижиттєві ставити треба. Я то що: принеси-подай-прибери, ось ту каталку з приладами привези. А те, що жінки переживають і проживають (то я ще за вагітність мовчу), то капець. Честь і хвала, як то кажуть. І ні, не змінив. Радше зацементував те, що і так розумів. Навічно, — розповідає atvalevsky.
Жінки з міопією бояться самостійно народжувати, щоб не погіршити зір. Але треба знати, що мінус на очах — це не вирок для пологів.
“`
За матеріалами: news.hochu.ua