
З тих давніх-давен, коли люди стали готувати їжу, а не поїдати продукти сирими, вони прагнули прискорити її приготування.
Поступово поширився найнадійніший спосіб приготування їжі – варіння у гарячій воді. Ще тоді, коли не було іншого посуду, крім дерев’яного, люди нагрівали каміння на багатті, кидали їх у посуд з водою, туди ж закладали їжу і готували її, підкидаючи у воду все нове розпечене каміння.
Але навіть коли винайшли спочатку глиняний, а потім металевий посуд, прискорити варіння не вдавалося. Можна було лише прискорити закипання води, але кипить вона при температурі близько 100 градусів, і, скільки не посилюй вогонь, їжа швидше не звариться. М’ясо вариться години півтори, буряки — майже стільки ж, картопля 20-25 хвилин, рис 15-20 хвилин і т.д. І при цьому постійно доводиться перебувати біля плити, не відлучаючись надовго, щоб не втекло або не пригоріло. Щоб їжа готувалась швидше, треба якось збільшувати температуру води, але як? Скільки не намагайся – нічого не виходить. Зменшити – будь ласка, але збільшити – ніколи!
Тепер стало модно лаяти науку, звинувачувати її у всіх бідах людства. Але у цьому питанні допомогла саме наука – фізика. Фізики встановили, що температура кипіння води залежить від атмосферного тиску, тобто від тиску повітря над окропом. Цю закономірність використав французький фізик Дені Папен. Він встановив, що якщо посудину над вогнем герметично закрити, їжа готується набагато швидше.
Іронія долі: Папен винайшов першу вдалу працюючу парову машину з поршнем, але його ім’я в історії залишилося лише у зв’язку з винаходом побутового приладу – скороварки. Коли винахід набув популярності, його стали називати якось на зразок «Варилка Папена». А коли навчилися робити аналіз поживних речовин та вітамінів, виявилося, що внаслідок прискорення варіння та малого вмісту у варильній посудині окислювача – кисню – «Варилка Папена» краще зберігає вміст вітамінів та інших корисних речовин у їжі, ніж при варінні у звичайній каструлі (це вже хімія). А далі, як кажуть, була справа техніки.
Нескоро, але згодом звичайна каструля з товстими стінками і кришкою, що щільно закривається, обзавелася пристроями для скидання зайвого тиску, а також пристроєм для поступового зниження тиску в кінці процесу, коли вогонь вже погашений, щоб не обваритися при відкриванні кришки. В англійських каталогах 1912 року скороварка називалася вже по-науковому (хоч і неправильно) «вакуумна самоварка» і подається як новинка кухонної техніки. За час винаходу скороварки у VII столітті інтерес до неї то поновлювався, то згасав. Згадали про неї у двадцятих роках ХХ століття, коли в Німеччині скороварку перетворили на котел для швидкого приготування їжі в ресторанах (те, що зараз називається «автоклав» і знаходить все ширше застосування). Потім у США скороварки почали випускати «для дому, сім’ї».
Сучасні скороварки забезпечені випускним клапаном, який утримує тиск на заданому рівні, а також пристроєм, що регулює швидкість скидання тиску в кінці процесу (швидкість декомпресії), яка при приготуванні різних страв рекомендується різна. Якісні скороварки мають декілька пристроїв для безпечного використання: запасний клапан, кілька клапанів по колу кришки, пристрої блокування та розблокування кришки.
Скороварки бувають об’ємом від 0,5 до 40 л і більше, але для домашнього використання достатньо 6-7 літрів, щоб туди помістилася, наприклад, курка цілком. Виготовляють скороварки з алюмінію та сталі, рідко – емальовані. Найбільш практичні сталеві – у них можна готувати будь-які страви без обмеження. У Росії скороварки були поширені серед населення 70-80-х роках ХХ століття (їх випускали оборонні підприємства).
Особливо гарні були для консервування продуктів власного виробництва. У період масового самогоноваріння (він період боротьби з алкоголізмом) багато скороварок було зіпсовано при переробці в самогонні апарати. А потім з’явилося багато інших пристроїв для приготування їжі (мікрохвильові печі, аерогрилі, пароварки та ін.), і інтерес до скороварок згас. А дарма. Сучасні скороварки — це справжні шедеври науки і техніки (особливо електричні). Вони влаштовані так, що все тепло від конфорки надходить усередину. За процесом приготування слідкують термодатчики, а на ручці часто можна побачити цілу панель управління. Вони готують так само швидко, як і мікрохвильові печі, іноді навіть швидше, а їжа виходить набагато смачнішою. Тому має сенс завести на своїй кухні і те, й інше.
А що може скороварка? Крім того, що їжа в ній готується в 3-5 разів швидше, ніж у звичайний спосіб, у скороварці можна варити, гасити і готувати на пару. Варіння продуктів на холодець займає у ній трохи більше години, а звичайній каструлі 3-4 години. Найжорсткіше м’ясо буде готове протягом години, курча – за 15 хвилин.
У скороварці можна приготувати різноманітні страви: суп, м’ясо в будь-якому вигляді, рибу, овочі та десерт. При цьому заморожені продукти не треба розморожувати. Хороші результати дає приготування продуктів на пару, навіщо є спеціальні вставки. Овочі, приготовлені в скороварці на пару, зберігають колір і всі корисні властивості.
Користуватися скороваркою дуже просто. Налили воду, заклали продукти та поставили на сильний вогонь. Як тільки клапан почне з характерним звуком випускати пару — зменшили вогонь, і час пішов. Сталева скороварка чудово працює на газовій плиті та на всіх видах електричних конфорок, включаючи склокерамічні та індукційні.
Загальне правило: вогонь газової конфорки, розмір електричної конфорки не повинен виходити за межі дна скороварки. А електричні скороварки – це взагалі диво. Вони мають вбудований таймер, мають інтелектуальне меню. Починається варіння одним натисканням кнопки. Така скороварка сама повідомить, що страва готова, вимкнеться, та ще й підтримає їжу в нагрітому стані, доки господиня про неї не згадає.
При використанні скороварки приготування їжі стає не тягарем, а задоволенням, а при використанні електричної скороварки — справжньою насолодою (щоправда, ціни кусаються). А якщо виконувати нескладні правила експлуатації (не складніше, ніж при використанні електропраски), скороварка абсолютно безпечна.
Тож згадайте, люди, що є такий корисний домашній прилад – скороварка!
