Домашня їжа має бути смачною, але не повинна бути небезпечною. Не останню роль у безпеці домашнього приготування грають властивості посуду. З цього погляду весь посуд класифікується за рівнем його взаємодії з продуктами харчування.
Хороший посуд має бути виготовлений з інертного матеріалу, який не вступає в хімічні реакції з їжею. Продукти мають різні хімічні властивості, тому посуд доцільно підбирати до кожної страви індивідуально.
Наприклад, помідори – продукт, що містить кислоту. Краще утриматися від їхнього приготування в посуді з алюмінію. Кислота входить у реакцію з алюмінієвої поверхнею, у результаті з'являються шкідливі здоров'я речовини.
З тієї ж причини недоцільно готувати в посуді з непокритими алюмінієвими поверхнями з оцтом або майонезом. Звичайно, отримати з їжею небезпечну кількість алюмінію, загасивши на алюмінієвій сковороді пару баклажанів із помідорами, навряд чи вийде, але краще не ризикувати. У той же час варити в алюмінієвій каструльці яйця цілком безпечно.
Все популярніший посуд, часто алюмінієвий, з антипригарним покриттям. Політетрафторетилен, нанесений на внутрішні поверхні такого посуду – безпечна термостабільна речовина, інертна як до кислот, так і до лугів.
Розігрів у розумних межах не погіршує властивості та безпеку антипригарного покриття. Які межі розумного? Залишивши порожню сковороду на відкритому вогні без нагляду, недбайлива господиня напевно виведе її з ладу, причому не тільки політетрафторетиленове покриття, а й алюмінієву основу.
Однак при нормальному контрольованому приготуванні їжі розігріти сковороду вище 260 градусів, на які розраховане покриття навряд чи вдасться. Наприклад, при нагріванні вище 220 градусів будь-яка олія горить, димить і «плюється». Оптимальна температура для приготування м'ясних страв – 100-150 градусів, смаженої картоплі – 180. Погодьтеся, жодна господиня не стане навмисно пригощати свою родину горілим обідом.
Незначні порушення цілісності поверхні антипригарного покриття, наприклад, подряпини, що виникли під час чищення, не впливають на безпеку посуду, хоча й погіршують її споживчі властивості.
Є й виняток. Приготувавши в посуді з подряпаним покриттям тушковані овочі краще їх одразу з неї витягти. При зберіганні готових страв в посуді, в якому вони готувалися, значно збільшується час контакту продуктів з непокритою ділянкою алюмінію, що неприпустимо для кислого середовища.
Зовсім інша річ – емальований посуд. Міцна емаль призначена для запобігання контакту продуктів із металевою основою, сталевою або чавунною. Користуватися емальованим посудом із порушеним емалевим шаром не можна.
Посуд із відкритого чавуну в Росії заборонено з міркувань безпеки. Посуд з емальованого чавуну не допускає контакту чавуну з продуктами і має чудові властивості. Проте емаль – її найніжніша і найнадійніша складова.
Вибираючи такий посуд, уважно огляньте край. Рівна, гладка, рівномірно фарбована кромка без сколів та оголених ділянок – свідчення якості. На внутрішній світлій поверхні повинно бути ніяких чорних крапок і плям. За ними ховаються дефекти обробки поверхні. Зверніть увагу на міцність ручок. Чавун – матеріал важкий, ручки мають бути надійними.
Будьте здорові!
