Нове дослідження показує, що концентрація певних білків у крові може передбачити вік мозку людини, і їх можна використовувати як мішені для майбутніх втручань. (Автор зображення: Альваро Гонсалес через Getty Images)
Вчені ідентифікували 13 білків, які можуть бути пов’язані зі старінням мозку, і колись їх можна використовувати для лікування старіння.
Однак експерти кажуть, що необхідні додаткові дослідження, щоб точно знати, чому ці білки пов’язані зі старінням мозку, і чи вказують вони на конкретні рішення для таких захворювань, як деменція.
У новому дослідженні вчені проаналізували магнітно-резонансну томографію (МРТ) сканування мозку майже 11 000 людей віком від 45 до 82 років. Вони використали сканування, щоб оцінити «різницю у віці мозку» кожного учасника — по суті, наскільки їхній «вік мозку» відрізняється від хронологічного.
Команда визначила вік мозку людей за допомогою штучного інтелекту, щоб розглянути конкретні фізіологічні особливості, такі як об’єм мозку та площа поверхні. Це виявило ступінь прискореного старіння їх мозку.
Потім команда оцінила концентрацію приблизно 3000 білків у крові майже 5000 учасників. Кров з’єднує мозок з рештою тіла, тому зміни в концентрації білків у крові повинні відображати аналогічні зміни в мозку.
Загалом дослідники ідентифікували 13 білків, концентрація яких у крові значною мірою пов’язана з біологічним віком мозку. Білки, які були пов’язані з факторами, пов’язаними зі старінням, такими як клітинний стрес і запалення, збільшувалися в крові зі збільшенням біологічного віку мозку. Водночас рівень білків, які допомагають підтримувати функцію мозку, включно з тими, які беруть участь у регенерації клітин, знижувався з віком.
З білків, які ідентифікувала команда, один, відомий як бревікан, продемонстрував один із найсильніших зв’язків із біологічним віком мозку — його концентрація зменшувалася в міру старіння людей, і ці падіння числа показали сильну кореляцію з такими станами, як деменція та інсульт.
Відомо, що бревікан допомагає нейронам спілкуватися один з одним, тому це відкриття підтверджує попередні дослідження, які припустили, що білок може діяти як вимірюваний маркер розвитку нейродегенеративних захворювань.
Крім того, вчені виявили, що концентрації 13 білків досягають піку в крові в певному хронологічному віці: 57, 70 і 78 років. Це може відображати «хвилі» старіння мозку, які можна використовувати як точку відліку для майбутніх втручань проти старіння, пише команда в статті, опублікованій в понеділок (9 грудня) в журналі Nature Aging.
Однак інші експерти висловили занепокоєння з приводу поспішних висновків.
Команда використовувала сканування МРТ, щоб передбачити біологічний вік мозку учасників; вони порівняли цей вік із концентрацією тисяч білків у їхній крові. (Зображення вище є стандартним, а не з нового дослідження.)
«Відкриття «мозкових хвиль» є не тільки «несподіваними», але й «суперечають практично всьому, що відомо про старіння мозку», під час якого відбувається безперервне, поступове зниження функції мозку та пов’язані з цим зміни в клітинах, повідомив Live Science в електронному листі Марк Меттсон, ад’юнкт-професор неврології Медичної школи Джона Хопкінса, який не брав участі в дослідженні.
Також залишається багато запитань щодо дослідження.
«Кореляція між декількома білками в зразках крові та індикатором старіння мозку на основі зображення МРТ є цікавою», — сказав Меттсон. «Однак наслідки використання вимірювань рівня цих білків у крові для діагностики дисфункції мозку або для розробки конкретних втручань неясні».
У своїй статті команда визнала кілька обмежень дослідження. Наприклад, вони використовували лише дані літніх людей, які були в основному європейського походження, оскільки їхні дані були взяті з бази даних Biobank Великобританії. Необхідні додаткові дослідження, щоб побачити, чи протеїни коливаються однаково в осіб різних рас і етнічних груп, а також як вони можуть змінюватися протягом усього життя людини.
Також досі невідомо, звідки в мозку беруться ці 13 білків, додав Меттсон. «Поки рівень цих білків у мозку не буде встановлено, буде незрозуміло, чи дійсно вони відіграють роль у старінні мозку», — сказав він.
Ви коли-небудь замислювалися, чому одні люди легше нарощують м’язи, ніж інші, або чому веснянки з’являються на сонці? Надсилайте нам свої запитання про те, як працює людський організм на [email protected] із темою «Health Desk Q», і ви можете побачити відповідь на своє запитання на веб-сайті!
Emily CookeСоціальні посилання NavigationStaff Writer
Емілі – автор новин про здоров’я, живе в Лондоні, Велика Британія. Вона має ступінь бакалавра біології в Даремському університеті та ступінь магістра клінічної та терапевтичної неврології в Оксфордському університеті. Вона працювала в сфері наукових комунікацій, писала медичні статті та була репортером місцевих новин, одночасно проходячи навчання з журналістики NCTJ у News Associates. У 2018 році її назвали одним із 30 журналістів MHP Communications, за якими варто стежити молодше 30 років. ([email protected])
Sourse: www.livescience.com
