Королівство Іншого Світу — так називається держава, в якій немає громадян: лише громадянки. Чоловіки тут теж є, але виключно як… раби. Кореспондент «С.-І.» побував у цій дивовижній країні і пережив усі принади матріархату.
Довідка «С.-І.»
КДМ (Королівство Іншого Світу) — самопроголошена мікродержава, що виникла 1996 р. на території Чехії. Його заснували учасниці жіночої організації «Фемдом», яка бореться за домінування жінок. Громадянкою КДМ може стати будь-яка повнолітня жінка, яка прожила в КДМ 5 днів і має свого раба (чоловіка, готового їй у всьому підкорятися). Мова спілкування – англійська.
Дві години їзди на північ від Праги — і ми в похмурій лісовій місцевості поблизу старовинного міста Чорна. Під'їжджаємо до дерев'яних воріт, які ведуть у двір розкішної садиби, збудованої на руїнах замку XVI ст.
— Вибач, але доведеться вдягнути це! — моя супутниця, темноока грудаста англійка на ім'я Джоан, простягає пару наручників. – Без них тебе не пустять.
Джоан, кореспондент жіночого сайту і моя давня приятелька, не вперше відвідує Царство Іншого Світу. Цього разу я вмовив її взяти мене з собою як бойфренда, або, по-тутешньому, раба. Бо вільним мужикам вхід до КДМ заборонено, як!
Ворота охороняє сильний качок у сталевому нашийнику. Перевіривши запрошення Джоан і окинувши мене важким поглядом, він відчиняє стулки.
Моя супутниця відправляється в обмінний пункт. Місцева грошова одиниця — будинок (від слова «домінування») — дорівнює приблизно 20 рублів.
Довга кам'яна будівля готелю розташована в колишній стайні. Номер — простора вибілена кімната зі склепінчастою стелею, мінімумом меблів і… тісною залізною кліткою в кутку!
— Це твоє місце для сну, — киває Джоан на моторошну клітку. І відразу дзвінко регоче, розстібаючи на мені наручники. Ну й жарти!.. Добре, що ми домовилися грати в пані та раба тільки на людях!
Стрибки з перешкодами
— Хелло, Джоан! Це твій «поні»-бій? — цікавиться блондинка, обтягнута чорним латексом, киваючи на мене. — Хлипкий якийсь!
Сама вона тримає на повідку вгодованого чоловіка, одягненого у комбінезон захисного кольору. Він стоїть рачки, скривджений і осідланий, як справжня конячка. І, їй-богу, радісно посміхається, ось-ось зарже!
Зимові стрибки на «поні»-боях — тобто на нас, мужиках! — проходять у просторому приміщенні каретного сараю (карети – єдиний транспорт, дозволений у Королівстві). По доріжках, посипаних тирсою, повзуть рачки, пихкаючи і віддуваючись, «поні», на яких сидять вершниці, що повсюди луплять їх батогами. До фінішу коліна у повзунів стерті в кров.
— Гей, натисніть! — кричить сильна негритянка, тицяючи в зад свого «поні» стеком (палицею з гострим кінцем). — Програємо — загребеш на повну!
Покарання рабів — улюблена розвага місцевих жінок. Для цього в Королівстві є кімната тортур з цілим арсеналом моторошних інструментів — кліщів, металевих прищіпок для інтимних місць і навіть справжньою дибою. А також ціла система покарань за будь-яку провину — від банальної доби до тривалого тюремного ув'язнення в підвалі замку. Спини та ледь прикриті шортиками сідниці рабів у кошмарних шрамах – тут звичайне видовище.
А ось і королівська гвардія – войовничого вигляду жінки, які стежать, щоб раби не збунтувалися. Вони живуть у садибі постійно, тоді як основна частина мешканців Королівства приїжджає сюди на якийсь час. Але є чоловіки, які мешкають у КДМ постійно. Вони вважаються власністю королеви і виконують всілякі роботи за право тут перебувати та терпіти приниження. В основному це любителі садо-мазо, хоча є винятки.
Місцевий опалювач — 48-річний Йос із Голландії, років 20 тому був засуджений за зґвалтування. Відбувши термін і передавши все своє майно до скарбниці Королівства, він став довічний раб Її Величності. Таким чином Йос вирішив викупити свою провину перед жінками.
Дичина яка!
Місцеву королеву Патрісію I мені вдалося бачити лише одного разу — струнка, мовчазна, в пишній рудій перуці і бальній сукні в блискітках, вона помахом хустки відкрила сезон полювання, в якому мені довелося взяти участь як дичина.
П'ятнадцять хвилин фори. Гарячково шукаю, де б сховатися. Ліс, трохи припорошений снігом, більше схожий на парк, озерце… І тут… бац! На мою потилицю розтікається куряче яйце, запущене з усієї дурниці!
— Потрапила! — верещать здоровенна дама в рожевому спортивному костюмі. І замахується яйцем, щоб пульнути у мене знову!
Незабаром, пов'язаного й змерзлого, мене доставили до табору мисливців разом із ще п'ятьма «оленями» та «кабанами». Дякую, хоч на рожен не насадили!
Серед інших розваг у Королівстві — спа, де раби губами масажують ноги своїм пані, боксерський ринг (здогадуєтеся, кого там використовують як груш?), невільничий ринок, де громадянка може прикупити собі «іграшку» до смаку. А також нічний клуб, всі меблі у якому зображають чоловіки. Жінки на них сидять, ставлять на зігнуті спини келихи з напоями та колють гострими підборами. А під настрій нагороджують «меблі» стусанами.
— Встати, худоби! Чи хтось хоче у карцер?! — Дама в гвардійській формі муштрує під вікнами готелю групку зовсім голих мужиків, що віджимаються прямо в снігу. Яке щастя, що це мій останній ранок у триклятому Королівстві…
Коментує сексопатолог Микола Олійников:
— КДМ – своєрідний Діснейленд для шанувальників рольової гри в пані та раба, яких з кожним роком стає все більше – можливо, через фемінізацію суспільства. Воно дає владним жінкам та чоловікам, схильним до підпорядкування, можливість задовольнити свої потреби у символічній, ігровій, але водночас корпоративній формі. Схожі ігрища, але в скромніших масштабах, відображені ще на гравюрах XVIII-XIX століть, а також докладно описані Захер-Мазохом.
