16 серпня за новим церковним календарем відзначається Свято перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа. Згідно з церковною традицією, за часів земного життя Христа правитель міста Едеси, цар Авгар, важко захворів. Дізнавшись про чудеса Спасителя, він повірив у Його силу і звернувся з проханням зцілити його.
Ісус Христос не зміг особисто прибути до Едеси, але, за переказом, надіслав цареві чудовий дар: вмивши обличчя, Він витер його полотном, на якому чудесним чином відбився Його лик. Саме цей образ отримав назву Нерукотворного, оскільки він з’явився надприродним шляхом, а не був написаний художником.
Коли полотно з Нерукотворним образом привезли цареві Авгарю, той отримав зцілення. Відтоді цей образ почали шанувати як одну з найбільших християнських святинь.
Протягом багатьох століть Нерукотворний образ зберігався в Едесі. У 944 році його було урочисто перенесено до Константинополя, столиці Візантійської імперії. Ця подія стала основою свята перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа, символізуючи поширення християнської віри та особливе шанування образу Спасителя.
У церковних піснеспівах цього дня прославляється не лише сама святиня, але й таємниця Боговтілення – прихід у світ Сина Божого, який прийняв людську природу заради спасіння людей.
Церковне свято 16 серпня також включає день пам’яті святого мученика Діомида. Святий Діомид жив у III столітті в місті Тарс (сучасна Туреччина). Він походив із благочестивої християнської родини, з юних років виховувався у вірі в Ісуса Христа. Діомид здобув добру освіту і став лікарем. Він розумів своє покликання не лише як лікування тілесних недуг, а й як служіння людським душам, допомагаючи всім, хто потребував підтримки, незалежно від їхнього багатства чи становища.
Святий лікар лікував хворих безкорисливо, особливо допомагаючи бідним та знедоленим. За переказами, Господь наділив його особливою благодаттю, і через молитви Діомида відбувалися зцілення. У часи жорстоких переслідувань християн з боку язичницької влади Римської імперії, святий Діомид відкрито сповідував свою віру. Він допомагав людям, проповідував Євангеліє та закликав інших пізнати істину Божої любові. За правління імператора Діоклетіана, коли розпочалися одні з найжорстокіших гонінь на християн, святий Діомид був схоплений за свою віру. Незважаючи на тортури, він залишився непохитним, мужньо переніс страждання і відмовився зректися Спасителя. За церковним переданням, святий Діомид прийняв мученицьку смерть близько 298 року в місті Нікея.
Церковне свято 16 серпня / © pexels.com
Церковне свято в Україні 16 серпня за старим календарем
За старим календарем 16 серпня в Україні вшановували пам’ять Антонія Римського. Згідно з переказами, Антоній народився в Римі у благочестивій християнській родині. З юних років він присвятив своє життя Богові, прийняв чернечий постриг і багато років провів у молитві та духовних подвигах. Святе передання розповідає, що під час молитви Антоній отримав благословення залишити Рим і вирушити на схід. За дивовижною подією він приплив до Новгорода на камені, де згодом заснував монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці, відомий як Антонієв монастир.
Прикмети 16 серпня
Народні прикмети 16 серпня / © unsplash.com
- Якщо 16 серпня дме сильний вітер – осінь може бути вітряною та прохолодною.
- Теплий і сонячний день віщує суху та лагідну осінь.
- Дощ цього дня вважали доброю ознакою – він може передвіщати багатий урожай грибів.
Що не можна робити 16 серпня
Особливе значення надавали хлібу – його шанували як святий Божий дар. У народі вірили, що не можна викидати чи залишати недоїденими шматочки хліба, адже така неповага до нього могла призвести до нестатку та фінансових труднощів у родині.
Що можна робити 16 серпня
За давньою традицією цього дня до храму несуть для освячення дари нового врожаю – горіхи, фрукти, овочі, хліб, домашню випічку та інші продукти, які символізують подяку Богові за достаток і працю людей.
Саме з цією традицією пов’язана народна назва свята – Горіховий Спас. Також його називають Третім Спасом, Полотняним Спасом або Хлібним Спасом. Остання назва пояснюється тим, що в цей період зазвичай завершували жнива, збирали зерно та випікали хліб із нового врожаю.