Старі промислові будівлі все частіше пристосовують до нових функцій, зберігаючи їхню історію та архітектурні особливості. Один із таких прикладів у Києві — історичний млин, який після переосмислення простору став майданчиком для сучасного дизайну, бізнесу та українських брендів.
Property Times розповідає, як змінювалася будівля на Спаській, 36/31, що зберегли під час реконструкції та як колишній промисловий об’єкт отримав нове призначення.
Утилітарне минуле
Історія цієї споруди на Спаській 36/31 розпочалася ще на початку ХХ століття. Вона зводилася як суто утилітарний об’єкт — будівля млина (борошномельного заводу). За радянських часів споруда стала частиною великого державного підприємства «КиївМлин», відіграючи важливу індустріальну роль у житті міста.
Однак після розпаду СРСР виробництво поступово зупинилося, а колись активна промислова територія на тривалий час опинилася занедбаною. Промисловий гігант перетворився на об’єкт, який місто зазвичай просто не помічало. Лише на початку 2020-х років тут почали з’являтися перші культурні ініціативи (зокрема простір «КультМотив»), а справжній новий життєвий цикл будівлі розпочався у жовтні 2024 року, коли приміщення орендувала команда на чолі з засновником проєкту MLYN design HUB Романом Михайловим.
Виклики ревіталізації
До початку відновлювальних робіт будівля перебувала у стані, який девелопери назвали б «нульовою інженерною готовністю». Це був холодний, неопалюваний бетонний короб, захаращений залишками старого обладнання та будівельним сміттям. Будь-які базові комунікації для комфортного перебування людей були відсутні повністю: не було ні систем опалення, ні якісної вентиляції чи продуманого освітлення, а підлога являла собою лише грубу бетонну стяжку.
Водночас автори проєкту побачили в цій будівлі те, що не можна просто додати під час будівництва нової споруди: значний конструктивний запас, висоту стель, автентичні металеві елементи та фактуру, сформовану часом. Тому під час реконструкції вирішили не приховувати минуле будівлі, а зберегти частину її промислового характеру й адаптувати простір до нових функцій.
«Знесення позбавило б локацію її єдиного неповторного активу — унікального текстурного характеру», — пояснює Роман Михайлов .
Над концепцією та адаптацією простору працювали архітектори Анаіт Данієлян та Ярослава Україна. Створення сучасного хабу площею близько 500 кв. м вимагало значних зусиль та інвестицій. Загальний бюджет проєкту склав ~3,4 млн грн, які були розподілені на ключові напрями:
- 1,4 млн грн — фундаментальні ремонтні роботи та відновлення конструкцій;
- 1,0 млн грн — інженерне обладнання, системи мікроклімату та кондиціонування, без яких комфортне перебування у високих бетонних залах було б неможливим;
- 1,0 млн грн — організація запуску першої виставкової хвилі (включаючи маркетинг, логістику та залучення робочої сили).
«Найскладнішим викликом став естетичний баланс: не перетворити історичну споруду на стерильну галерею (так званий white cube) та водночас не залишити її просто занедбаною руїною, — згадує Роман Михайлов. — Брутальний промисловий бекграунд зберіг свою автентичність і тепер працює як експозиційне тло, що підкреслює предмети сучасного дизайну, а не пригнічує їх».
Філософія нового простору
Сьогодні MLYN design HUB — це простір для українських брендів, предметних дизайнерів, архітекторів, комплектувальників і девелоперів, де вони можуть працювати, презентувати свої проєкти та обмінюватися ідеями.
Назва хабу відсилає до історії будівлі: колись тут переробляли зерно, а тепер простір «перемелює» ідеї, матеріали та творчі концепції у сучасний предметний дизайн.
Експозиція змінюється кожні 3–5 місяців. Кожна нова хвиля присвячена окремій темі — зокрема матеріалам, екологічності чи сталому дизайну. Разом із темою змінюється і наповнення простору.
Після ревіталізації історична будівля отримала мультидисциплінарну функціональність, об’єднавши під одним дахом:
- Галерею та виставковий простір предметного дизайну та арт-об’єктів;
- Тактильну зону матеріалів і мудбордів для творчих експериментів;
- Коворкінг та робочі місця для резидентів;
- Майданчик для подій — лекцій, воркшопів, дизайн-ярмарків та професійних зйомок.
У роботі хабу роблять акцент на кураторському відборі, використанні перероблених і вінтажних матеріалів, а також на інтерактивності — відвідувачі мають змогу безпосередньо взаємодіяти з експонатами.
Адаптивне використання для українських міст
Ревіталізація млина на Подолі демонструє, як колишній промисловий об’єкт може отримати нове життя та стати простором для бізнесу, дизайну й культурних подій. Проєкт також створює майданчик для українських брендів і локальних виробників.
Такий підхід актуальний і в контексті майбутньої відбудови України. Повторне використання наявних будівель дає змогу зберігати ресурси та водночас не втрачати частину міської історії. Замість знесення старі промислові об’єкти можна пристосовувати до нових функцій, інтегруючи їх у сучасне міське середовище.