Назва десерту тірамісу нашій людині мало що говорить, а ось італійці (які і подарували світові ці вишукані ласощі) бачать у ньому пікантність і двозначність. Справа в тому, що словосполучення tira mi su з італійської має дослівний переклад «Підніми мене вгору». Що мали на увазі італійці, величаючи так блюдо?
Неточності перекладу
Найлогічне і прагматичніше пояснення такій назві в наступному: як відомо, сир маскарпоне та печиво савоярді, що становлять основу десерту, є не дієтичними продуктами. Тому, мабуть, висока калорійність цієї страви і наштовхнула його творців на думку про таку назву.
Але є і більш романтична версія, в яку неодмінно вірять усі жінки, хоч раз скуштували ці ласощі. Назва тірамісу у вільному перекладі може звучати і як «піднімаючий настрій», що є абсолютно точним описом властивостей цього смачного десерту.
Битва за тірамісу
Втім, легенд та версій про походження цього знаменитого десерту існує чимало. Звичайно ж, кожен італійський регіон хотів би виявитися причетним до народження справжнього кондитерського символу Італії. Наприклад, за однією з версій, справа була в Тоскані в XVII столітті, де його вигадали, щоб догодити досвідченому смаку титулованого ласуна – герцога Козімо III де Медічі. Останньому так сподобалося скуштоване ним блюдо, що він відвіз його з собою у Флоренцію (природно, рецепт, а не блюдо, від якого герцог не залишив ні крихти).
Але не лише італійські регіони змагаються за право вважатися батьківщиною тірамісу. Чимало кулінарів намагалися та намагаються довести свою причетність до винаходу цього кондитерського шедевра. У спростування існуючих легенд про те, що даному десерту не одне століття, кухарі вказують на те, що немає жодних письмових доказів існування старовинного рецепта, що нагадує рецепт тирамісу. І при цьому неодмінно додають, що саме вони є справжніми авторами даного кондитерського бестселера італійської кухні. І кому вірити?
Рідкісне частування
Хоч тірамісу і є італійським кулінарним надбанням, але скуштувати зараз ці знамениті ласощі можна в будь-якому вітчизняному кафе чи ресторані. Крім того, навіть у супермаркетах продається чимало готових десертів із такою назвою. Уточнення «десерти з такою назвою» тут не випадкове, оскільки в більшості випадків торти, тістечка та іншого виду десерти, що видаються за тірамісу, не є ним насправді.
Як поласувати справжнім тірамісом? Насамперед слід запам'ятати, що приготування даної страви не вимагає термічної обробки, тобто її не запікають як більшість десертів, а навпаки, охолоджують. Консистенція його дуже ніжна, повітряна, але при цьому навіть невеликої порції вистачає, щоб вгамувати голод, тому що тирамісу за споконвічно італійським рецептом виходить дуже калорійним.
Дублери класичних інгредієнтів
Крім того, справжній тірамісу передбачає використання сиру маскарпоне (також італійського та досить дорогого). Але наші кондитери нерідко замінюють його (у кращому випадку) більш доступним за ціною італійський сироватковий сир рікотту або вершковий сир «Філадельфія». А іноді роль маскарпоне в тірамісі взагалі може грати сметана або збиті вершки. До речі, нерідко за справжній сир маскарпоне видають його «домашній» аналог, рецептів якого Мережею гуляє чимало.
Щодо другого основного інгредієнта десерту тірамісу — бісквітного печива савоярді (має також вельми пікантну назву «Дамські пальчики») — його наші умільці нерідко без сорому заміняють звичайними коржами з бісквітного тіста. Всі ці підміни та хитрощі, щоб «здешевити» страву, практично до невпізнанності змінюють її смак, аромат та зовнішній вигляд.
Чи можна вважати такий десерт справжнім тірамісу? Схоже, щоб пізнати справжній смак цих ласощів, все ж таки доведеться організовувати гастрономічний тур на батьківщину піци, пасти та даного десерту.