Дослідники виявили цю тенденцію в 41 дослідженні в різних галузях медицини.
Жінкам рідше, ніж чоловікам, пропонують інвазивні або інтенсивні методи лікування за однакових медичних станів. Такого висновку дійшли дослідники з Університету Сент-Ендрюса в Шотландії, проаналізувавши 41 дослідження, опубліковане у 2018–2023 роках.
Різницю в підходах до лікування виявили в кардіології, хірургії, трансплантології та невідкладній медицині. Наприклад, жінкам із серцевою недостатністю, інфарктом або тахікардією частіше призначали медикаментозне лікування замість інвазивних процедур – зокрема коронарного шунтування чи черезшкірного коронарного втручання.
Схожа тенденція була й в інших галузях. Чоловіків із хворобою Паркінсона частіше направляли на глибоку стимуляцію мозку – процедуру, під час якої в мозок імплантують спеціальний пристрій для контролю симптомів. Жінки також рідше отримували трансплантацію печінки або направлення на хірургічне лікування.
Дослідники наголошують, що сама різниця в лікуванні ще не означає, що жінки отримували гіршу допомогу. У деяких випадках відмінності можуть бути пов’язані з медичними показаннями. Однак автори вважають важливим з’ясувати, чи завжди рішення про лікування ґрунтуються саме на стані пацієнта, а не на припущеннях щодо статі.
Однією з можливих причин дослідниця Міріам Венхейзен називає історичну нестачу жінок у клінічних випробуваннях. Через це частина медичних рекомендацій могла формуватися переважно на даних про чоловіків. Водночас автори зазначають, що причинно-наслідковий зв’язок поки не встановлений і потребує подальшого вивчення.
Співавтор дослідження Ендрю О’Меллі закликає лікарів перевіряти, чи ґрунтуються рішення про лікування на клінічних показаннях, а не на припущеннях. Науковці також наголошують на необхідності подальших досліджень, щоб зрозуміти причини виявлених відмінностей і перевірити, чи впливають вони на результати лікування.