Усі великі мислителі та східні мудреці стверджували: чоловікам конче потрібно одружуватися, бажано — якомога раніше.
Дехто вбачав у сімейному житті абсолютне щастя, інші ж переконували, що шлюб робить чоловіків сильнішими.
Та, можливо, цим представникам сильної статі просто пощастило з обраницями?
Як чоловік може стати сильнішим, коли весілля — це суцільні витрати, а дружина — нескінченні примхи? Це вічне «треба», нескінченна відповідальність і тягар зобов’язань.
Особисто мені здається, що шлюб робить сильнішими не чоловіків, а жінок. Адже вони можуть не перейматися фінансовим боком буття, переклавши його на чужі плечі.
Жінки, поріднившись із чужим родом, стають частиною родини, а отже — спадкоємицями чужих капіталів. Кілька моїх знайомих жінок обзавелися нерухомістю саме таким чином.
Та, давайте все ж уточнимо, що саме мали на увазі мудреці, закликаючи до шлюбу.
«Двом ліпше, ніж одному: бо коли впадуть, то піднімуть один одного. Та горе тому, хто впав, а іншого немає, щоб його підняти. Та й коли двоє лежать — їм тепло, а як зігрітися одному?»
Ніколи не думала, що колись це скажу, але мені здається, що цей вислів дещо втратив свою актуальність. Колись чоловік і дружина були чимось непорушним і сталим, мов інститут батьківства. Коханий чоловік був щастям. А нелюбий — важким хрестом. Та нести його треба було все життя.
Нині ж усе змінилося. Якщо чоловік добре заробляє — жінка залюбки перебуває в тіні його слави та підприємницьких здібностей, охоче народжує від нього дітей.
А якщо чоловік — банкрут — «вибач, любий, але це твої проблеми. Ти невдаха, а я, красуня й розумниця, легко знайду собі іншого!»
Будь-яка жінка погодиться з чоловіком «злетіти», але мало хто наважиться з ним «падати». Та й руку допомоги простягнуть далеко не всі. І зовсім не через те, що жінки — безсовісні створіння.
Найчастіше чоловіки настільки самовпевнені, що «заварюють кашу», котру згодом нікому не хочеться розсьорбувати. І, як правило, уся ця каша замішана на грошах.
Щоправда, чоловіки все ж романтичніші за нас. Вони живуть з надією, що обраниця ніколи не зрадить і вчасно підставить своє надійне плече. Підстрахує.
Ось які слова я ще знайшла, і вони неймовірно відгукуються в серці:
«А найдивовижніше те, що яким би дурнем ти не був, обов’язково десь на світі є жінка, яка одна тільки й може тебе з болота витягнути, людиною зробити. Ось навіщо дружина потрібна».
Кажуть, що жінки виходять заміж за перспективи. Можливо, саме тому в нас так багато розлучень.
Я щиро бажаю кожному з нас думати не про гроші як про головний пріоритет у житті, а про власний душевний комфорт.
Тоді з однією людиною можна жити хоч сто років поспіль і не відчувати плину часу. І допомогти їй можна, і підтримати, і пробачити все на світі, якщо буде потрібно.