Неподалік від узбережжя Франції в Середземному морі функціонує унікальна плавуча вітротурбіна. Це спорудження, закріплене на якорі на значній глибині, приблизно за 15 км від берега, перетворилося на прихисток для молодих риб.
Вчені досліджують, чи можуть глибоководні сталеві платформи, що використовуються для розміщення морських вітрових турбін, стати середовищем для життя морських мешканців. Середземномор’я, хоч і багате на морське життя, зазнало втрати багатьох природних скелястих рифів.
Через це мальки риб, шукаючи захисту від хижаків, почали дрейфувати до плавучих платформ. Дослідники помітили, що вже за кілька тижнів після введення в експлуатацію вітрової турбіни, навколо її корпусу та тросів почали збиратися молоді риби.
Для захисту від більших риб малькам потрібні укриття – щілини та порожнини, яких майже немає у стандартних конструкціях. Хижі види, такі як морський окунь та жовтохвіст, регулярно патрулюють підводні споруди. Молодь, яка скупчується біля гладких сталевих стін, стає легкою здобиччю.
Щоб перетворити глибоководні установки на функціональні розплідники, інженери та морські біологи розробили додаткові конструкції. Ці модулі повинні витримувати силу хвиль і течій, не збільшуючи при цьому вагове навантаження на турбіну.
Наразі на турбіні встановлено 32 додаткові клітки, наповнені мушлями устриць і гребінців. Вони створюють численні мікрощілини, які слугують укриттям для мальків. Молоді риби можуть ховатися всередині цих щілин, уникаючи більших хижаків, як-от морські окуні.
Однак з часом установка може обростати мушлями чи мулом, що призводить до зменшення доступних укриттів. Попри це, вчені сподіваються, що такий підхід сприятиме збільшенню чисельності риб у цьому регіоні.
Як устриці допомогли відновити море
На узбережжі Флориди був реалізований експериментальний проєкт із відновлення морського життя. З 2007 по 2024 рік у Мексиканську затоку було вивантажено понад 500 000 тонн перероблених раковин устриць і молюсків. Ці мушлі стали основою для формування нового устричного рифу.