Кожен із нас хоч раз у житті бачив кіно про мумії, які оживали та нападали на людей. Такі містичні історії турбують і розбурхують людську фантазію. Однак у реальному житті мумії нічого страшного у собі не несуть. Головна їхня цінність – археологічна, яка розкриває історію нашої цивілізації.
Мумія – мертве тіло людини чи тварини, оброблене хімічними речовинами, що уповільнюють процеси розкладання. Мумії можуть зберігатися кілька тисяч років і стати «віконцем» із сучасного світу у світ давнини. Деякі мумії виглядають досить страшно, проте становлять цінність з історичної точки зору. Вони містять у собі найцінніші дані про життя того часу: культуру, звичаї, харчування та здоров'я.
Але існують мумії, які стали після смерті без обробки хімічними речовинами. Наприклад, природні процеси та кліматичні умови в болоті, пустелі або вічній мерзлоті можуть зберегти тіло практично в незмінному стані тисячі років. Знайдені муміфіковані тіла вражають вчених не лише своїми зовнішніми даними та віком, а й трагічною долею.
Хуаніта з Перу
Мумію цієї дівчинки-підлітка виявили на півдні Перу в Андах – на горі Ампато. Дитину принесли в жертву богам інків між 1460-1480 рр., коли їй було від 11 до 15 років. Труп перебував у льоду понад 600 років. Завдяки цьому муміфіковане тіло збереглося у відмінному стані.
Американські вчені, які вивчали мумію Хуаніти, зробили висновок: дівчинку вбили по голові ударом тупим предметом. Однак, незадовго до смерті, дитина перехворіла на легеневу інфекцію, що нагадує сучасний туберкульоз. За версією фахівців, інки спеціально брали дітей для жертвоприношень, оскільки вважали їх чистими та завгодними богам.
Сучасне людське суспільство вважає смерть людини сумною подією. Однак предки сучасних людей іноді влаштовували цілі свята зі складними містичними ритуалами. Жахливі обряди жертвоприношень були обов'язковими для стародавнього суспільства. Тому кожна знайдена мумія має свої дивовижні історії.
Жива мумія Даші Доржо Ітігелова
Ще за життя в біографії цієї людини було дуже багато цікавих фактів. Так, ніхто не знає, звідки взявся Доржо, адже в його історії немає жодної згадки про рідних. Хлопчик осиротів у ранньому віці і вже у 5 років був пастухом. На здобуття освіти у нього пішло 23 роки. Він освоював буддизм та медицину Тибету. Ця людина написала 50 книг про буддизм.
Лами запевняють, що Доржо Ітігелов з'явився у світі у віці 5 років. Буряти завжди дуже трепетно ставилися до свого родоводу та мали записи до 30 поколінь. Якби хлопчик осиротів, то його мали взяти під опіку близькі родичі. У випадку з Дашою ці умови не були виконані. І це справді унікальний випадок. Тому лами зробили висновок, що Ітігелов був позаземного походження.
Свою популярність Даші Доржо отримав лише після смерті. На початку ХХ століття він з власної волі пішов із життя. За його заповітом його поховали в кедровому кубі, сидячи в позі лотоса. Саме в такому положенні Ітігелов «помер», увійшовши до останньої медитації. Однак у заповіті були інші вказівки. Наприклад, він переконливо просив своїх послідовників дістати його з місця поховання через 75 років, щоб переконатися, що він живий.
Перед вилученням труни Даші, на місці, де він колись постійно молився, розцвіла шавлія, і це незважаючи на сильну посуху. Саркофаг з тілом ченця відкрили 2002 р: він, як і раніше, перебував у позі лотоса. Вчені були шоковані, як добре збереглося тіло. При цьому воно не втратило ознак життя: шкіра була м'яка, пружна, всі суглоби та пальці не втратили рухливості. Крім того, не було ніякого трупного запаху чи слідів розкладання. Одяг на тілі занепав, тому його вирішили поміняти. Під час перевдягання обличчя трупа вкрилося краплинами поту, від якого віяло приємним пахощом, начебто при святкових службах.
Вчені назвали таке дивовижне явище «феноменом лами Ітігелова». Воно руйнувало уявлення людини про існування після смерті. Свідки життя Даші, які зараз у дуже похилому віці, згадують, що той міг миттєво пересуватися в просторі. Іноді за ним тільки зачинялися двері, а він уже був за кілька кілометрів далеко.
Сам заповіт було знайдено лише у 1998 р, під час ремонтних робіт бібліотеки Іволгінського дацана. Просто перед смертю, він дав розпорядження щодо свого похорону і наказав відвідати вперше через 30 років.
Після другої ексгумації тіла судмедексперти знову нічого не змогли вдіяти. Було створено навіть спеціальну комісію для розслідування. Тіло Ітігелова подавало ознаки життя: ніс, вуха, очі були дома. Зуби, волосся, брови та вії були у відмінному стані. Фахівці вирішили перенести тіло Ітігелова до Іволгінського дацана. Кандидат історичних наук Бімба Цибіков, який бачив ламу у 1927 р, одразу впізнав його. За словами вченого, Лама зовсім не змінився. Більше того, він обіцяв повністю повернутися у своє тіло.
Людині ніколи не вдавалося отримати підтвердження того, що тіло може залишитися після смерті, навіть без муміфікування. Подібних аналогів нетлінності в історії людства більше не зафіксовано.
Жінка, яка народила мумію
Мумії не лише перебувають археологами. Їх, як не дивно, можна народити. Молода жінка у 1955 р збиралася народжувати. Коли настав час, її відправили до лікарні. Дуже довго пацієнтка не могла сама розродитися, і лікар вирішив провести кесарів розтин, щоб дістати дитину. Проте жінка злякалася операції та втекла з лікарні.
Дитину вона так і не народила, вона померла у неї в утробі. Його тільце мати відмовилася діставати операційно. Малюк залишився у утробі жінки більш ніж на 46 років. Через цей час вже літню пацієнтку доправили до лікарні із сильними болями у животі. Після рентгенівських знімків медики були вражені побаченим: у животі жінки знаходилася мумія маленької дитини, яка померла близько 50 років тому.
Цей феномен вчені назвали літопедіоном. Такі події трапляються дуже рідко, в історії їх налічується близько 300 випадків. Причина муміфікування плода дитини в животі пояснюється нездатністю самого організму вивести мертвий плід. Чому жінка не померла від того, що в ній розкладається дитина? Виявляється, організм починає захищати себе від інфекції, що викликає розкладання тканин. Він посиленими темпами виробляє велику кількість кальцію навколо померлої дитини і перетворює її на камінь, або мумію.
Мумія інопланетянина
Турецькі спелеологи знайшли кришталевий саркофаг з мумією дивної істоти, інопланетянина. Цей артефакт викликав суперечки серед учених. Виявилося, що саркофаг не з кришталю, а з невідомого науці прозорого і міцного матеріалу. А ось вік мумії фахівці визначили йому близько 10 тисяч років.
Мумія інопланетянина мало схожа на людину. Важливою відмінністю були великі прозорі крила, що нагадують крила комах. Маючи такий вік, виявлена мумія добре збереглася – вченим навіть удалося зробити аналіз шкірних ділянок. Виявилось, що вони мають зелений колір. Однак деякі частини тіла все ж таки схожі з людськими: кисті кінцівок, губи, ніс, а також вуха. Тільки очниці у знахідки в 3 рази більше за людські.
Мумія інопланетного об'єкта, знайдена Туреччині, не єдиний артефакт Землі. Подібні знахідки знайшли археологи і в Єгипті. Хто ці істоти, звідки вони з'явилися на нашій планеті, і хто їх так поховав? Якою була їхня місія, з якими намірами вони з'явилися тут?
Історія людської цивілізації зберігає багато таємниць. Одні вже розгадані та втратили свою таємничість. Але на планеті Земля ще багато таємниць, які тільки потрібно розкрити.