Віра у перетворення сягає корінням у давні східні вчення, але цей феномен давно цікавить і вчених. У 1960-х піонерами у вивченні реінкарнації стали американські психологи Сорвард Деслефсен, Хелен Вомбах та професор психіатрії Ян Стівенсон, а їхні послідовники організували кафедри в Інституті парапсихології у Великій Британії та Мюнхенському університеті.
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
У 1970-х першим став досліджувати «ксеноглоссію» – здатність розмовляти невідомими раніше мовами – англійський професор Дон Джонсон. Він же із двома гіпнотерапевтами створив у США Центр вічного повернення, де досліджувалися сімейні пари, які були чоловіком та дружиною в інших життях. У 1980 році в США близько сотні психіатрів із різних країн заснували Асоціацію терапії та дослідження минулих життів.
ТРИ ВИДИ ПАМ'ЯТІ
Вчені виділяють три види пам'яті про минуле.
Дежа вю (фр. «вже бачене») – психічний феномен, з яким стикаються багато хто. В якийсь момент вам здається, що ви вже знаходилися в даній ситуації або спостерігали той самий пейзаж… Однак не зваблюйтеся: дежа вю – не більше ніж гра вашої уяви, у деяких випадках – хворого. На думку директора Центру психічного здоров'я Олександра Тиганова, цей феномен відноситься до пам'яті, тобто до спотворень пам'яті. І якщо вчасно не обстежити мозок, цей ефект (якщо він часто повторюється!) може призвести або до втрати пам'яті, або до галюцинацій.
Генетична пам'ять
Це глибший вид спогадів, коли підсвідомість раптом видає інформацію про далеких прабатьків. Першим генетичну пам'ять вивчав відомий психолог Карл Юнг. Він вважав, що досвід окремої особистості не втрачається, а успадковується з покоління в покоління, зберігаючись у далеких закутках мозку. Наприклад, сам Юнг був переконаний, що жив у XVIII столітті, хоча рік його народження – 1875-й. Одного разу його вразила картина французького художника, яка зображала тогочасного лікаря, – його туфлі він визнав своїми. «У мене виникло яскраве переконання в тому, – писав він, – що я колись носив їх. Я буквально відчуваю ці туфлі у себе на ногах. До речі, моя рука часто мимоволі виводила цифру 1775 замість 1875, і при цьому я відчував незрозумілу ностальгію». Юнг навів довідки і з'ясував, що один із його предків на той час був лікарем у провінції.
До речі, Сільвестр Сталлоне вважає, що його далекий предок був вартовим якогось кочового племені. А Кіану Рівз упевнений, що його прапрапрадід був танцюристом при бангкокському храмі. Причому їхні розповіді підтвердилися під час контрольних сеансів гіпнозу, коли вони здійснили екскурсію в минуле прабатьків.
Прояву генетичної пам'яті активно протидіє наша свідомість, оскільки «бачення» минулого можуть спричинити роздвоєння особистості. Але це пам'ять може проявитися під час сну, коли контроль свідомості послаблюється.
Реінкарнація
Ці випадки немає нічого спільного з генетичної пам'яттю: людина згадує життя чужих людей, у тіла яких нібито вселялася його душа. Прихильники реінкарнації впевнені, що після смерті душа людини перетворюється на нове тіло. Відповідно до східних навчань, кожен із нас може прожити від 5 до 50 перевтілень. Причому про минулі життя можна згадати тільки в особливих випадках: при травмах голови, психічних розладах або стані трансу. Вчені, які займаються цією проблемою, стверджують, що події минулих життів можуть впливати на здоров'я та поведінку особистості. Так, наприклад, людина може боятися вогню, тому що в одному з колишніх втілень загинула під час пожежі в Римі.
22000 ВИПАДКІВ ПЕРЕВПЛАЩЕННЯ
Найбільший авторитет у цій галузі професор психіатрії Ян Стівенсон (США) почав вивчати досвід реінкарнації ще у 1960-ті роки. Він описав понад 2000 унікальних випадків перевтілень, що відбулися в різних кінцях земної кулі. Причому кожен випадок він вивчав сам: виїжджав на місце та проводив колосальну дослідницьку роботу, допомагаючи людям поєднувати уривки спогадів. Збирав фотоматеріал, розпитував очевидців і навіть розкопував, виступаючи в ролі історика, етнографа і навіть детектива.
Доказом факту реінкарнації доктор Стівенсон вважає три явища: здатність говорити незнайомою мовою, наявність родимок, шрамів і подряпин у цієї особи та її попередника в тих самих місцях і нехай малі, але історичні свідчення.
Третина від його загальних спостережень – це люди, які мали вроджені дефекти. Наприклад, хлопчик із потужним шкірним рубцевим наростом на потилиці згадав, що в минулому житті його зарубали ударом сокири по голові. Стівенсон знайшов сім'ю, де колись жила людина, вбита сокирою, і з'ясував характер рани, яка, як калька, лягла на шкірний дефект на голові хлопчика. Інша дитина, яка народилася з ніби обрубаними пальцями на руці, згадує, що отримала травму на сільгоспроботах. І Стівенсон знайшов людей, які підтвердили, що справді жила така людина, яка померла від втрати крові, коли його пальці потрапили в молотилку. Третій випадок – дівчинка народилася з ногою без стопи. Ця дівчинка пам'ятала себе молодою жінкою, яка потрапила під поїзд, їй зробили ампутацію правої стопи, але вона не вижила. І таких досконально перевірених, підтверджених протоколами судово-медичного розтину випадків – сотні.
Класичними випадками реінкарнації, на думку Стівенсона, можна вважати розповіді дітей від 2 до 5 років про своє «минуле» життя. На подив дослідників, ці історії часто до деталей збігаються з тими, що дійсно відбувалися, хоча дитина ніяк не могла знати обставин колишнього життя описуваної ним людини. Але вже до 8 років пам'ять про попередні життя зникає. Не дарма ж східні мудреці вчать, що минуле приховано від людей з милосердя до них: мало хто може пережити тисячі смертей і прийняти неминучість нескінченно довгого шляху.
ВИПАДКИ РЕІНКАРНАЦІЇ З КНИГИ СТИВЕНСОНА
Сині троянди міста мертвих
В одну з мексиканських психіатричних лікарень надійшов пацієнт Хуан, який скаржився на те, що його «долають загадкові картинки». Хуан бачив себе жерцем величезного храму на якомусь великому острові. Щодня він клав висушені мумії у великі глиняні глеки-саркофаги, які потім відносив до вівтарів у незліченних маленьких кімнатках храму. Причому Хуан описував те, що відбувається в дрібних деталях аж до блакитних суконь з вишитими на них синіми трояндами у жриць. На стінах кімнаток, куди поміщали глечики, за його словами, були намальовані птахи, риби та дельфіни синього кольору. Розібратися допоміг випадок. Стівенсон в одному з наукових журналів знайшов статтю про легендарний Лабіринт на острові Кріт, який виявився не палацом, як вважали довгий час, а некрополем – гігантським містом мертвих. Обряд поховання повністю відповідав тому, що бачив мексиканець Хуан, який ніколи не чув про острів Кріт. І тим більше не знали, що блакитний і синій кольори у стародавніх греків були символами скорботи, а птахи, риби та дельфіни супроводжували душі померлих у підземний світ.
Дворічний п'яниця
Коли хлопчику на ім'я Сьюджіт зі Шрі-Ланки виповнилося 2 роки, він повідомив матері, що його справжній будинок знаходиться за вісім миль на південь, що звуть його Семмі Фернандо, що він працював на залізниці, потім став алкоголіком і загинув, збитий вантажівкою. Розслідування, зроблене Стівенсоном, показало, що Семмі справді жив у тих краях і помер так, як описав Сьюджіт. Загалом зібралося 59 відповідностей між розповіддю дитини та спогадами родичів робітника.1 Хлопчик дивував батьків все новими подробицями зі свого минулого життя алкоголіка майже до 6 років, коли всі спогади зникли геть.
Згадати все
Багато гіпнологів переконані, що найкраще досліджувати реінкарнацію за допомогою глибокого гіпнозу. Наприклад, вчені Мюнхенського університету опитали під гіпнозом кілька сотень людей про події, які запам'яталися їм у перші 3 роки життя, і дійшли дивовижного результату. Майже 35% опитаних змогли “згадати” події, які, як було доведено, ніколи з ними не відбувалися. А піддані гіпнозу люди часто починали говорити незнайомими їм мовами. Наприклад, психолог Ян Кур'є у книзі «Ніхто не вмирає назавжди» описує, як лікар-американець із Філадельфії піддав гіпнозу свою дружину, повернувши її в минуле. І раптом жінка заговорила низьким чоловічим голосом із скандинавським акцентом. Запрошені фахівці зробили висновок, що жінка, яка раптом стала «чоловіком», говорить застарілою шведською мовою. Проте чи всі дослідники поділяють думку гіпнологів.