Лімфоми – злоякісні пухлини, що вражають лімфатичну систему організму собак, що складається з лімфатичних вузлів, об’єднаних системою судин. Це неоднорідна група лімфопроліферативних пухлин, що розрізняються за своєю біологічною поведінкою, морфологічною будовою, перебігом захворювання та прогнозом.
Зустрічається лімфома у собак досить часто і становить приблизно 80% від усіх захворювань кровотворної системи. Чіткої вікової залежності появи лімфом не виявлено, але, здебільшого, це захворювання середньої та старшої вікової групи. Лімфоми зустрічаються і у молодих тварин, але протікають агресивніше. Достовірної породної схильності немає, є дані про більшу частоту виявлення у лабрадорів, голден-ретріверів, ротвейлерів, вельш-корги та боксерів.
Класифікація лімфом у собак
Класифікація лімфом у собак складна. У більш простому та доступному вигляді її можна уявити наступним чином.
За розташуванням виділяють:
- мультицентричну лімфому – характеризується ураженням периферичних лімфовузлів. Частота діагностики даного виду пухлин у собак висока і становить, в середньому, 85%;
- медіастинальна лімфома (лімфома середостіння) – ураження тимусу (вилочкової залози) у собак;
- екстранодальна лімфома – ураження не лімфовузлів, селезінки чи печінки;
- MALT-лімфома – окремий вид лімфоми, що вражає підслизовий шар тканин ШКТ. Виділено у самостійний вид злоякісного лімфоїдного захворювання собак відносно недавно.
За розміром клітин лімфоми бувають великоклітинні та дрібноклітинні. Існують ще й середньоклітинні лімфоми собак, але цей поділ умовний і не враховується при постановці діагнозу.
За походженням лімфоми бувають з Т-і В-лімфоцитів. Підвидом Т-лімф є NK-лімфоми — більш агресивний вид з Т-лімфоцитів.
За проявами та протікання лімфоми бувають низького ступеня злоякісності (яскравим прикладом є індолентна лімфома – пухлинний процес, що повільно протікає), проміжного і високого ступеня злоякісності.
Причини розвитку лімфоми у собак
Точні причини розвитку лімфом у собак не зрозумілі. Спочатку поява всіх лімфом пов’язана з неопластичною трансформацією лімфоцитів. Часто сприяють цьому вірусні захворювання чи знижений імунний статус. Причиною такого стану бувають різні хронічні інфекції або тривалий прийом будь-яких препаратів, особливо стероїдних гормонів.
Симптоми лімфоми у собак
Симптоми захворювання дуже варіабельні і залежать від локалізації пухлинного процесу. Найчастіше господарі пацієнтів звертають увагу на збільшені підщелепні, передлопаткові або пахвинні лімфовузли (при мультицентричній формі). Відзначають млявість, зниження активності, швидку стомлюваність на прогулянці, втрату ваги та посиленуе линяння тварини. При ураженні шлунково-кишкового тракту скарги бувають на діарею, блювання та зниження апетиту. При медіастинальній формі лімфоми у собаки може розвиватися кашель, задишка, набряки грудини, кінцівок внаслідок здавлювання краніальної порожнистої вени пухлинною масою.
Іноді, наприклад, при ураженні селезінки, лімфома даного органу може бути випадковою знахідкою і виявляється під час планового обстеження пацієнта. Період від початку хвороби до клінічних проявів різний і сказати, як давно з’явилася пухлина неможливо. У будь-якому випадку, лімфому необхідно розглядати як системний процес і проводити максимально ретельне обстеження пацієнта з метою стадіювання захворювання, встановлення остаточного діагнозу, розробки схеми лікування та визначення прогнозу.
Діагностика лімфом у собак
Діагностика лімфом у собак є багатоетапним та складним процесом і проводиться за відпрацьованим алгоритмом. Першим етапом є клінічний огляд тварини, при цьому ветеринар (Харків) визначає збільшення поверхневих лімфовузлів, їх рухливість та болючість при пальпації. На наступному етапі проводиться ультразвукове дослідження лімфовузлів та органів черевної порожнини, визначають наявність змін у печінці та селезінці.
Проводиться рентгенограма органів грудної порожнини з метою виявлення збільшення лімфатичних вузлів та змін у легенях. Роблять дослідження крові, включаючи визначення рівня лактатдегідрогенази – важливий маркер пухлинної активності при лімфомах. У складних чи сумнівних випадках проводять магнітно-резонансну чи комп’ютерну томографію. Даний вид дослідження не є рутинним, оскільки пов’язаний із загальною анестезією пацієнта та є фінансово витратним.
Лікування лімфоми у собак
Лікування лімфом у собак полягає, насамперед, у застосуванні хіміотерапії. Існує велика кількість схем хіміотерапії, що використовуються у ветеринарії, але кожна має свої плюси та мінуси, і жодна не досконала. Також вибір режиму хіміотерапії пацієнта залежить і від даних гістологічного та імуногістохімічного аналізів. Крім цього, не варто забувати і про розвиток резистентності (стійкості) до хіміотерапевтичних препаратів з часом під час лікування, виникнення ускладнень при проведенні процедур. Все це робить розробку індивідуальної схеми лікування пацієнта трудомістким та відповідальним процесом, яким має займатися лише грамотний спеціаліст. Саме такі ветеринари працюють у Терра Вет.
