Дехто дивується, коли їхній 17-річний кіт носиться за мухою по стелі, згадуючи байки про “бабусиного Мурзика, який прожив 30 років на борщах”.
Час розібратися, де правда, а де міфи. Коти живуть довше, ніж нам часто здається, але менше, ніж хотілося б.
Коли закінчується котяче літо
Ветеринари вважають, що 7-8 років – це лише кінець котячої весни. Перші ознаки старіння можуть з’явитися, але до глибокої старості ще далеко. Офіційно літніми коти стають приблизно після 11-12 років. Позначка у 15-17 років – це вже добрий, нормальний показник тривалості життя для домашнього улюбленця.
Звісно, є й рекордсмени. Багато котів спокійно переступають 20-річний рубіж. Абсолютний офіційний рекорд належить кішці Крім Пафф із Техасу. Вона прожила неймовірні 38 років і 3 дні.
Парадокс Крім Пафф і чому не варто розслаблятися
Зараз часто говорять: щоб кіт жив довго, купуйте виключно суперпреміум корми або збалансуйте ідеальний натуральний раціон. Власники, які можуть дозволити собі лише корм середнього класу, живуть у постійному стресі. Проте, чим харчувалася 38-річна рекордсменка? Щодня вона їла бекон, яйця, спаржу і пила каву з жирними вершками.
Це не означає, що можна годувати кота залишками зі столу, і генетика все пробачить. Історія Крім Пафф – це виняток, який підтверджує правило. Людська їжа зі спеціями, дешеві ковбаси та супи можуть значно швидше нашкодити підшлунковій залозі та печінці вашого кота, ніж настане природна старість.
Натомість, щодня надзвичайно важлива вода. Коти від природи майже не відчувають спраги. Сухий корм у поєднанні з низькою активністю – прямий шлях до проблем із нирками. Тому питні фонтанчики, великі миски з водою, розставлені по квартирі, та вологі корми іноді роблять для довголіття більше, ніж напис “холістик” на пачці корму.
Вплив кастрації
Стерилізовані кішки живуть у середньому на 39% довше, а кастровані коти – на 62%.
Для котів-самців значна частина цього довголіття – це зачинені вікна та двері. Кастрований кіт не втікає на пошуки пригод, не б’ється з іншими котами за територію і не заражається від вуличних тварин смертельним вірусом імунодефіциту.
З кішками ситуація дещо інша. Дехто вважає: “Моя кішка живе тільки вдома, навіщо її стерилізувати?”. Однак регулярні “порожні” тічки без вагітності становлять значну загрозу для здоров’я. Вони з високою ймовірністю призводять до піометри (гнійного запалення матки) та онкології молочних залоз. Отже, операція насамперед дарує тварині додаткові роки життя, а вже потім – спокій господарям.
Аристократи та міф про невмирущих дворняжок
Серед порід є свої довгожителі. Сіамські коти дуже часто доживають до 20 років. А от популярні нині сфінкси – це генетично вразливі тварини. Вони схильні до хвороб серця, і їхні 10-14 років вважаються нормою. Великі мейн-куни через значне навантаження на суглоби та серце також рідко відзначають 18-річчя. Особливо, якщо це кошенята з “розплідників”, де розводять хворих тварин заради заробітку.
Поширеною є думка, що найздоровіші – це звичайні безпородні коти. Той чудовий смугастий кіт, якого ви підібрали на вулиці і який дожив до 15 років – це рідкісний щасливчик. Ми просто не бачимо тих його братів і сестер, які не пережили свою першу зиму через інфекції.
Наша реальність і право бути “достатньо хорошим”
Ми не можемо говорити про тривалість життя, ігноруючи поточну ситуацію. Наші коти чують сирени, відчувають наш настрій і сидять у переносках у коридорах. Хронічний стрес дуже швидко впливає на їхню сечовидільну систему та імунітет.
Ми так сильно прив’язуємося до своїх тварин, що цифра “20 років” стає нав’язливою ідеєю. Здається, що потрібно постійно щось робити: купувати найдорожче, розважати, змушувати бігати за іграшкою, інакше у кота буде гіподинамія, а ви – поганий господар.
В умовах, коли люди працюють після безсонних ночей, ви не зобов’язані бути щоденним аніматором. Виживання зараз – це вже наша реальність. Сам факт того, що ваша тварина має дах над головою, що ви не покинули її під час евакуації, і що в її мисці є корм (той, на який у вас зараз вистачає грошей) – це вже успіх.
Іноді генетика бере своє у 10 років, і в цьому немає вашої провини. Не варто вимірювати любов кількістю прожитих років. Для самого кота не існує минулого чи майбутнього, він не планує дожити до двадцяти. Він живе сьогоднішнім днем. І якщо в цьому дні є безпека, тепле місце для сну та ваша рука, яка чухає за вушком – йому цього цілком достатньо.